Зорепадом летять роки...           2010р

                                                                                                                                                                              « Зорепадом летять роки»

(танцюємо вальс)    

 

Сьогодні свято в кожного із нас,

На серці радісно й приємно.

Широко двері школа відчинила,

Запрошує усіх гостинно.

 

Радість сьогодні у нас така

Що й межі немає

Найдорожчих гостей – випускників своїх

Білозірська школа зустрічає

 

Пісня»У нас сьогодні свято…»(всі під фонограму)

 

Всіх гостей ми вітаємо щиро,

Зустрічаємо з хлібом, сіллю і миром

Хай ніколи біда не ввійде у ваш дім,

Здоровя і щастя вам зичимо всім.

 

Ми хлібом і сіллю вас просимо в залу

Де рід наш зібрався міцний і багатий.

 

Ми цим вітанням хочем нагадати

Відому істину буття

Що рідна школа – то як рідна мати:

Її урок – на все життя

 

Нашій школі вже літ багато

В ній учивсь мого тата – тато,

 

І бабуся школу цю кінчала….

А сьогодні в гості завітала.

 

Тато привів мене у свій клас

І сказав не підводь ти вже нас,

 

Коли за парту татову сідала

Його накази добре пам’ятала.

 

 «Який прогноз, о рідна наша школо»(всі під баян)

       (вручення хліба)

 

Важко забути всім роки шкільні

Ті неповторні і радісні дні.

 

Першу учительку, перший дзвінок,

Пропис, букварик і перший урок.

 

І хоч дуже швидко пролетіли роки,

Та вам не забути шкільні свої кроки.

 

Бо ви, серцем юні молоді душею,

Тож прийшли на зустріч з школою своєю.

 

( Пісня на мелодію « Три белых коня»).(всі під баян)

                        В голубім надвечірї

                        Квітне зоряна вись

                        На святковий цей вечір

                        Випускники різних поколінь зійшлись.

                       

                        Нас розлучили на довгі роки,

                        Та ви повернулись на рідний поріг

                        Тебе не забути ніколи

                        Рідна школа – початок доріг!

                       

                        Шкільні роки не забудуться ніколи,

                        Вони, як сонце, осявають світ,

                        Всім випускникам нашої рідної школи

                        Шлемо палкий привіт (всі)!

 Пісня «О літа ви погідні»(всі під фонограму)

Джентльмен I. Доброго дня, пані і панове!

Джентльмен II. Добрий вечір, любі друзі!

Джентльмен III. Привіт усім!

Джентльмен IV. Хеллоу!

Джентльмен V. Сьогодні ми знову зустрічаємось з вами, випускниками школи, молоддю нашого села.

 Джентльмен I. І раді вас вітати у цьому чудовому шкільному залі, який намагається завжди гостинно зустрічати гостей.

Джентльмен II. Хтось з великих казав: «Якщо в календарі нічого немає, а на душі негаразд, то потрібно придумати маленьке свято і відзначити його, а інакше буде зовсім невесело». І ось сьогодні у нас традиційне свято, адже щороку зимою у першу суботу лютого ми зустрічаємось з вами.

Джентльмен III. І цього року школа гостинно відкрила двері перед вами.

 «Однокласники.(доля кинула мене у світи)»(всі )

Джентльмен IV. Ми раді вітати вас знову і знову у нашому шкільному вечірньому салоні!

 Джентльмен V. Отож запрошуємо вас відпочити у цей дивний час!

Джентльмен I.         На вас чекають:

-          секрети дозвілля,

-          цікаві зустрічі й розмови,

-          інтервю,

-          все старе й надійне,

-          і багато чого іншого.

Джентльмен II. Дозвольте запросити на сцену…!

Бачу, бачу, ти вже взявся виконувати не своє завдання…

Джентльмен II. Та ми ж, нові українці, повинні бути ведучими програми «Зустріч з випускниками». Та я й шукаю відповідні слова.

Джентльмен III. Ти що поет?

Джентльмен II. Ну вже й вигадав, який з мене поет. Який з мене ведучий?

Джентльмен IV. А мені здається, що ви, панове, зовсім заплутались.

Джентльмен V. На нашому святі є ведучі і мені здається чудові.

Джентльмен I. Як ви думаєте, хто це?

Джентльмен II. Так, так, це професіонали.

Джентльмени. Зустрічаймо ведучих цього вечора.

( на сцену виходять ведучі).

Ведуча. Добрий вечір, дорогі випускники!

Ведучий. Здраствуйте, дорогі гості!

Джентльмен III. Сьогодні в цьому залі…

Джентльмен IV. Я запрошую вас на захоплююче …

Ведуча. Чогось тут я не зрозуміла. Мені запропонували вести сьогоднішнє свято. А на сцені «Джентельмен-шоу».

Джентльмен V. Ви помиляєтесь, це нас запросили вести програму зустрічі з випускниками.

Ведучий. Що ж нам робити?

Ведуча. Раз ми всі прийшли вести цю програму, то давайте порозуміємось.

Джентльмен I. Давайте!

Джентльмен II. Панове, джентельмени, ми ж самі вибрали ведучих, запросили їх на сцену, нехай вони і ведуть це чудове свято.

1-й вед. Із хвилини на хвилину у цьому залі розпочнеться урочистість, присвячена вечору зустрічі з випускниками.

2-й вед. Недавно нашій школі виповнилося 35 років.

Тож спочатку декілька слів про неї.

1-й вед. Ім’я –Білозірська ЗОШ І-ІІІ ст.

2-й вед. Дата народження – 1 вересня 1975 р.

1-й вед. Місце проживання – село Білозірка.

2-й вед. Батьки – адміністрація школи, хресні батьки – сільська рада та районний відділ освіти.

1-й вед. Сімейний стан – мати-героїня. Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися в ній.

2-й вед. Близькі родичі – Обласний відділ освіти, районна держ. адміністрація, рада районних депутатів, інститут удосконалення учителів, дальні родичі – Міністерство освіти і науки України, Академія Наук України та усі заклади вищої освіти.

1-й вед. Девіз нашої ювілярки: “Хто знання має, той мур ламає”.

2-й вед. Ось ви і згадали свою школу. А тепер – перші привітання на її честь.

Пісня «Рідна школа»

1-й вед. І нас сьогодні не буденний вечір,

Це свято школи, це урочистий зліт.

Прийміть же, друзі, теплий

І сердечний наш привіт.

В.2. Нехай в цьому залі, в оцей час,

Вогні засвітяться світліше.

Бо нашій рідній школі – 35

Тож усміхніться, друзі, веселіше.

(презентація)

 Свій клас ми вам представляєм

І познайомитись з вами бажаєм

Пятнадцять нас в класі навчається

До п’яти хлопців десять дівчат добавляється

Всі хлопці стараються вчитись і дуже спокійні

Дівчата -- моделі усі, та з дисципліною – не зовсім надійні.

                Олег з Москалівки в десятий прийшов

                І друзів у класі враз він знайшов.

Назарій – староста у нас,

Він завжди підтримає клас.

                За першою партою Юля сидить,

                Усім посміхається і не шумить.

Міс школи 2010 --Катьою звати

Ох, як любить вона працювати.

            На мить школа втихла – Інна співає

            Її дзвінкий голос – повсюди лунає.

Олеся квіти доглядає,

І допомогти усім бажає.

            Чарівний голос Марійка має

            На сцені часто вона виступає.

Оленка наша – ну хоч куди!

Клас виручить вона завжди.

            Мову і літературу Руслана полюбляє

            І друзів надійних у класі вона має.

В компютерних справах Роман виручає

До того ж іще  він гарно співає.

            І ще одна Марійка в класі навчається

            Усім привітно вона посміхається.

У конкурсі «Міс школи»-- Оля участь брала

Симпатію глядачів вона завоювала.

            Мов берізка вона тендітна, світлокоса і завжди привітна

            Світланою її звати – вміє клас вона розважати.

Сергій спокійний, мов небо погоже

Підтримає усіх і допоможе.

            Олег читати вірші полюбляє

            Багато теорем і формул знає.

Ви перебуваєте на території унікальної КЛАСНОЇ ГАЛАКТИКИ, яка складається лише із зірок!

 

Щоб уникнути непорозумінь, пропонуємо Вам ознайомитися з нашими ЗАКОНАМИ:

 

1. ЗАКОН ДРУЖБИ: Один за всіх і всі за одного!

 

2. ЗАКОН ЧАСУ: Точність - ввічливість королів!

 

3. ЗАКОН СЛОВА ТА ДІЛА: Критикуючи - пропонуй. Пропонуючи - роби!

 

4. ЗАКОН ПІДНЯТОЇ РУКИ: Якщо руку хтось підняв - зразу клас весь в тишу впав...

 

5. ЗАКОН ДОМУ: Клас наш - наче отчий дім: чисто й затишно у нім!

 

6. ЗАКОН ПІСНІ: Без пісні - ні дня, без пісні - ні кроку, завжди і усюди, крім, звісно, уроків :)!

 

7. ЗАКОН ПРИРОДИ: Світ природи - справжній рай! Бережи його й плекай!

Не за синіми високими горами,

Не за дальніми глибокими морями,

А в селі казковім мальовничім

Нас до себе рідна школа кличе.

 

Заходьте дружно і сміливо

Колишні учні в світлий клас.

Життя шкільне веселе і щасливе

Ви пригадаєте в цей час.

 

Це тут росли ви і любили

Це тут ви юними були

І тут дорослими ви стали

І звідси в життя пішли.

 

Наша школа – немов весна,

Вчителі наші – люди прекрасні.

Тут і пісня живе, і казка,

Кращої школи у світі нема.

Від імені всіх випускників ми щиро дякуємо всім тим, хто носив і носить почесне звання «Вчитель».

            Ви людяність в дитячих душах шанували,

            Вчили відрізняти добро від зла

            В думках ми ваші руки цілували,

            А скроні ваші посрібнила вже зима.

Посивіли ваші скроні від турботи про дітей.

Шану вашій праці, шану вашій долі

Віддаємо ми в цей день.

Хай рясним буде суцвіття в тім саду,

Що ви садили.

Зичим миру, довголіття, щастя, радості і сили.

Пісня «І навіть та берізка біля школи»(всі під фонограму)

 

Ви прилетіли ключем журавлиним

У школу , яка радо вас стріча,

 Тож із вітальним словом щирим

Наш директор вас усіх віта.

Ведучий. Запрошуємо до слова директора школи.(Гераймович А.М.)

(виступ директора школи)

(виходять хлопчик і дівчинка)

Ведуча. Ви хто?

Діти. Ми – ваше дитинство.

Дівчинка. Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви – Люди! А у кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого – неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І. де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни – Дитинства. Я – з цієї, для вас уже казкової і далекої, країни. А ви стоїте на порозі такого складного дорослого життя.

Хлопчик. І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши атестат, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового. Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи.

Дівчинка. І навіть не вітатися з учителями.

Хлопчик. Маєте право вчитися далі, працювати.

Дівчинка. Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.

Хлопчик. Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.

Дівчинка. І носити спіднички бажаної довжини.

Хлопчик. Ви можете одружуватися й іти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла…

Дівчинка. Ми, на жаль, таких прав не маємо.

(вони повертаються і йдуть)

Ведучий. Не поспішайте, побудьте ще мить.

Хлопчик. Ми будемо приходити до вас у сни, а ви згадуйте нас

     Пісня«Зачекай моє дитинство,зачекай….»( Інна, Марійка; п-в всі)

Ведуча. А на зміну дитинству прийшла юність.

 

Ведуча. Юність – найкраща пора життя. Юність захоплює мріями, дружбою, першим коханням.

Ведучий.       О, юність, юність молода, барвиста.

                        Наповнена мільйонами сонця.

                        О, юність радісна, весела, промениста.

                        Як я люблю твій водоспадний спів!

(виходить дівчина-юність на ці слова)

Юність.         Захочу я – вплету в русі коси

                        Усі ромашки з польових доріг,

                        Захочу я – і випю усі роси

                        Що впали діамантами до ніг.

 

Ведучий. О, юність, юність молода, барвиста!

Юність.         Я зшию з листя шати запашні

                        І нанижу калиноньки намисто,

                        Щоб уклонялись ясени мені.

Ведуча. Юність стелеться пахучим цвітом,відходять в далеч горе і біда. І тому зустріч ми з нею продовжуємо.

                        Мов пташенята з рідного гнізда,

                        Ви випурхнули із своєї школи,

                        Життєвий плин вам затишку не дав,

                        Бо ви пішли назустріч щастю й долі.

 

                        Пішли у плетиво незвіданих доріг

                        Щоб поміж них знайти свою стежину,

                        Щоб кожен з вас колись гордитись міг,

                        За кожного – рясний в житті обжиток.

 

                        У всіх одна була і є мета:

                        Людиною з великих літер бути.

                        Той інженер, той педагогом став,

                        Той на комбайні в полі ранки будить.

                       

                       Той з щирим серцем до людей іде,

                        Щоб оспівати їх звитяжну працю,

                        Той цеглі цеглу на плече кладе –

                        І виростають сонячні палаци.

 

                        Дороги ці – не вишитий рушник,

                        Не тиха заводь без вітрів і грому.

                        Стрічається, крокуючи  до них

                        Полин невдач, безвихідь, невідомість.

 

                       Літа, мов ріки, веснами пливуть

                        Та вороття не буде більш ніколи.

                        Торуючи у завтра світлий путь

                        Не забувай ніде своєї школи.

 

Іду я рідною землею

Переді мною мов твій спів

Школо юності моєї,

Що понад річкою в горі

Як ти змінилась моя нене

І лиш синіє, як колись,

Вікно вхідного коридору,

Що з ним думки мої злились.

Далеко десь усе зосталось,

Його ковтнула далина,

Де дівчина мені всміхалась

Така рум’яна як весна.

Вона здавалася зорею

В свої 16 юних літ

Ніяковіло йшов повз неї

І нам всміхалася блакить.

Дзвенить подвір’ячко шкільнеє

І спомини пливуть, як спів.

Іду я рідною землею

Поміж високих ясенів.

(дзвенить дзвінок )

Ведуча. Ви чуєте шкільний дзвінок? Багато років тому прозвучав він для кожного з вас вперше. Перший шкільний дзвінок, перший учитель…..

     пісня «Перша вчителька» (всі під фонограму)

Ведучий. Юність… і був останній дзвінок і урок останній.

Ведуча.          Сонце над землею вам сіяло

                        Ви радісні тоді були…

                        І у життя тепло душі своєї,

                        Ви крізь вітри й негоди понесли.

   Пісня    «Коли з шкільного двору ви пішли»(всі під фонограму)

Ведучий. Хоч залишивши стіни нашої школи, ви розійшлися різними дорогами, але усіх вас єднає одне – маленький оцей вогник любові до всього близького і рідного: школи, села, нашої рідної України.

Ведучий. Дехто давніше, а дехто рік тому попрощався із своїм дитинством, друзями, школою. Можливо, радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданою мрією щемить у вашій душі вогник зустрічі. Звичайно, ви зустрінетесь між собою, але ця зустріч особлива, тому що це – зустріч шкільних друзів. Адже всі ми випускники нашої рідної і такої дорогої школи.

Ведуча.   У школі сьогодні свято

Зібралось гостей багато.

Прийшли у наш спільний дім

Люди кількох поколінь

 

Ведучий. Шановні випускники! Ваші стежки – дороги злилися сьогодні в одну, єдину, яка вас повернула в дитячо-юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи! Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі… та ви вже не ті. За вами – дороги життя, такі різні і такі нелегкі… Як посивіли ваші вчителі. Ніхто не в силах зупинити час. Та сьогодні вам належить творити диво: ви не тільки зупините час, ви повернете його назад , в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці веселкові надії.

Ведучий.       Вам зараз продзвенить такий знайомий

                        Веселий, срібний, наш шкільний дзвінок.

                        Згадайте друзі шкільні ваші роки

                        Повернетесь вмить ви знов на уроки.

Ведуча. Отож розпочнемо перший наш урок із випускниками 1961 , 1966, 1971 років.

Ведуча  Цей урок – комбінований – література і математика. Ми вам пропонуємо «салат із казок». Ви повинні назвати кількість героїв. Отже, почали.

            … котиться Колобок, а на зустріч йому Буратіно з Курочкою Рябою. Кажуть: «Ходімо в Країну Дурнів, там тебе чекають Круть і Верть». Ідуть та й ідуть, захотілося їм води. Бачить, Лисиця біля Журавля стоїть, пішли і кажуть:

-          Лисичко, чи можна води напитися?

-          Так, але тут проблемка, Журавель зламаний.

Тут де не візьмись, Івасик-Телесик на Змій Гориничу, каже:

-          я допоможу вам полагодити журавля, але на томість допоможіть мені влаштувати моє весілля з Попелюшкою.

Погодилися друзі і вирушили у тридевяте царство, тридесяте государство, де Баба-Яга полонила Попелюшку.

Зустріли Круть і Верть по дорозі Вернигору і Крутивуса, розговорились і гайда у Задзеркалля, де і була Попелюшка. Довго тривала боротьба, та Аліса все-таки вмовила свою мачуху відпустити Попелюшку.

Невдовзі Івасик-Телесик з Попелюшкою зіграли весілля і запросили на нього всіх своїх друзів (13).

Ведуча. Скільки казкових героїв нарахували випускники 1961р?

Ведучий. Який варіант відповіді у випускників 1966р.?

Ведуча. Яку відповідь дадуть випускники 1971р.?

Ведучий.  Дякуємо за ваші підрахунки.

Ведучий .П’ятдесять років у спогадах , подумки повертались до рідної школи, друзів, згадували вчителів. А сьогодні доля зробила для багатьох із вас справжній дарунок – ви зустрілись у рідній школі. Сьогодні в нашому залі присутні випускники школи, які закінчували її 50 років тому.

 

Вам світ відкривсь – широкий і складний

Стелила доля вам дороги круто

50 – пройшло – скінчивсь шкільний урок

Та все у памяті, нічого не забуто

Вже юності стежки засипав сніговій

І ви сповна пізнали плинність часу

Поклич же, дзвонику шкільний,

Іще хоч раз на свій урок до класу.

 

В.  У житті було щастя й невдачі,

Радість й смуток знаходили вас.

 

В. Та прийшли ви сьогодні одначе

Тож вітаємо в залі у нас.

 

В.Ми раді бачити вас у цьому залі. Ви наші найпочесніші учні. Дозвольте вас запитати.

 

-          Хто у цей час був директором школи?

-          Яких вчителів ви пам’ятаєте?

-          Яка була у вас мрія і чи здійснилася вона?

-          …………….

В.  В дарунок за ці прекрасні слова для вас звучить пісня «Одноклсники».(всі)

 

В.

На нашому святі ми вітаємо випускників 1966 року.

            

 

Сорок п’ять вже минуло.

Та ви все ж такі юні.

Ясний вогник в очах

Ще й досі горить

Довга річка життя

Посріблила волосся

Пам'ять шляху шкільного –

Вам серце щемить.

 

Перший спогад кохання –

Забути не в змозі

Ваша вчителька перша,

Що вчила вас жить

Друзі щирі і вірні,

Що в біді допоможуть.

Це не зикне ніколи,

Цього не згасить.

 

Хай вам серце не в’яне

В життєвих турботах.

І проміння надії

Вашу путь освітлить .

Жийте  в щасті й любові,

В щасливих турботах,

Й головне памятати:

«Лиш в душі не старіть!»

 

В. Багато вже літ як у школі

Останній дзвоник для вас продзвенів

 

В. І ось ви знову у дружньому колі

Колишніх пристрастей і днів.

 

Просимо дати відповіді на питання:

-          Скільки вас булу у класі?

-          Як ви проводили позаурочний час?

-          Чи памятаєте свій випускний?

В. До слова запрошуємо випускників десятикласників..

…………………..

В. Слово надаємо випускникам одинадцятикласникам.

Ведучий. В дарунок для вас звучить пісня. «ЛЕЛЕЧЕНЬКИ».(Інна, п-в всі, баян)

 

Ось село, рідний поріг

І дорога немов підкова.

Це по ній у школу я біг

Зачарований днем чудовим.

 

Ведуча.          Сорок літ з тих пір промайнуло,

                        Сорок літ, сорок весен і зим…

                        І ви знову сюди повернулись,

                        Щоб зустрітись в залі оцім!

 

Ведучий. Шановні випускники 1971р. Дозвольте вас запитати..

-          Які у вас зараз відчуття від зустрічі з однокласниками?

-     Чи прогулювали ви уроки?

-          Який найкурйозніший випадок був у вашому шкільному житті?

Ведуча. Для вас звучить пісня. «Додому» (всі під фонограму)

( дзвенить дзвінок)

Ведучий. А зараз перерва!

 

 

 

 

Ведуча. Розпочинаємо другий наш урок – урок розвитку мовлення з випускниками 1976р. ,1981р.,1986р.

Ведуча. Вам пропонуємо скласти веселу розповідь за поданим початком. Кожен учасник повинен придумати по одному реченю та розповісти ланцюжком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча. Отже, початок розповіді.

Ведуча. Коля ламав собі голову над трьома проблемами: як весело провести літо? Як випросити у батьків новенький велосипед? Як потрапити на чорне море? І нічого путнього придумати не міг. І раптом…

Ведуча. Слово надаємо випускникам 1976р…

Ведуча. Послухаємо розповідь випускників 1981р..

Ведуча. До розповіді запрошуємо випускників 1986р….

Ведучий.       Відбуяла весна і, залишивши сонячні класи

                        Під мелодію вальсу зі школи в життя ви пішли

                        Перша вчителька в слід вам дивилася ніжно,як мати

                        І хотіла лише, щоб себе у житті ви знайшли

                        Зорепадом з тих пір 35 уже пройшло

                        Ви проклали не мало життєвих доріг

                        Та сьогодні разом ви у юність свою світанкову

                        Повертаєтесь знов,переходячи школи поріг.

Шановні випускники 1976р. просимо дати відповіді на декілька запитань:

-          Як ви вважаєте, чи дружнім був ваш клас?

-          Хто в цей час був директором школи?

-          Пригадайте цікаві, смішні випадки з вашого шкільного життя.

Ведуча. Дякуємо вам за ваші спогади. Для вас звучить пісня « ПРОЛІТАЮТЬ РОКИ» ( Інна і Марійка) 

 

 

Тридцять років уже промайнуло

Як стрічали ви сонячний схід

 Та ми знаємо, ви не забули

Літ шкільних запальний першоцвіт.

 

Життя іде, а де його причали?

Літа пливуть невпинно як вода

Здається вчора юність ще була

Цвіла неначе квітка золота.

 

Здається вчора, як про це забути.

Але сьогодні  вже не повернути,

Хмільних світанків і рожевих мрій

 

Щоденні справи і клопоти не нові,

Так непомітно летять за днями дні.

Співала щойно дітям колискові

А вже з гнізда випурхують вони…

 

Життя іде і, може, в тому мудрість,

Літа пливуть невпинно, як вода,

Здається вчора, ще весніла юність,

Сьогодні – осінь в очі загляда

 

Ведучий. Вітаємо вас, дорогі випускники 1981р. Давайте разом із вами ми повернемось у ваші шкільні роки.

-          Чи пам’ятаєте свій випускний?

-          Коли і як він проходив?

-          Яка тоді була традиція проведення випускного балу?

Ведуча. Дякуємо вам за ваші спогади і прийміть від нас в дарунок цю пісню.» Каштановий вальс»( всі)

Ведучий.       25 – не багато й не мало

                        25 – це лише чвертка від ста

                        Скільки раз ви весну зустрічали

                        За порогом шкільним

                        А весна дарувала вам квіти і щастя

                        Дарувала небесну блакить

                        Хай минають незгоди й нещастя

                        25 – це лише тільки мить.

В. Минулі дні лишають нам душевний смуток

Що не помітили як юність вже пройшла.

Весна шкільна – букет із незабудок

Знов на поверхню у вашій пам’яті сплива.

Ведуча. Шановні випускники 1986р.

-          Який випадок вам найбільше запамятався із шкільного життя?

-          Чи удержували ви у школі двійки?

-          З яких предметів?

-          ………………….

Ведучий. Дякуємо вам за цікаву розмову. В дарунок для вас звучить пісня.» СНІГ КРУЖЛЯЄ»(Інна п-в всі під фонограму)

(дзвенить дзвінок)

Ведуча. І знову перерва!

 

 

 

 

Ведучий. Розпочинаємо третій наш урок -- «урок римування» з випускниками 1991р.,1996р.,2001р

Ведуча. Вам пропонується фраза, до яких потрібно скласти риму:

  1. на уроці не сидіти…(краще дружно побалдіти)
  2. наша школа невеличка…( як у казці рукавичка)
  3. я вже зовсім не дитина…(мені море по коліна)
  4. на дворі погода гарна…(не сидіти б в школі марно)
  5. я хотіла б почитати…(важко книжку відкривати)
  6. колишеться м`ята, тремтить далина…(вчителька домашнє хай вчить сама)
  7. ах ці бали, ах ці бали…(вони нас вже всіх дістали)
  8. а ви подивіться на цих школярів…(пропустимо, бо не хватає слів)
  9. не сиди дарма в хатині…(бо в хліві голодні свині)

 

 

 

Ведучий.       Шкільне дитинство дзвоником злетіло

                        Давно доросле почалось життя

                        Здається, вчора атестати вам вручали

                        І не знайти в минуле вороття.

                        Та пригадайте перші ваші кроки

                        Коли прийшли ви вперше в перший клас

                        Такий був світ безмежний і широкий

                        Дзвінок тоді дзвенів вам перший раз.

 

                        20 років уже промайнуло

                        Як стрічали ви сонячний схід

                        Та ми знаємо, ви не забули

                        Літ шкільних запальний першоцвіт.

                        Проминають і зими, і весни

                        Проминають години й віки

                        Та роки ці у вашому серці

                        Будуть завжди багряно цвісти.

 

Ведуча.  Раді вітати вас, дорогі випускники 1991р. Дозвольте поставити вам декілька запитань

-          Чи закохувались ви в школі? Хто це був, якщо не секрет? Чи знали про це вчителі?

-          Чи зривали ви уроки і які?

-          Кому з вас вдалося здійснити свою мрію?

Ведуча.  Для вас в дарунок звучить піснЯ « НЕ ЗАБУВАЙТЕ ДРУЗІВ»(всі під фонограму)

 

Ведучий.       15 років, як розправили ви крила

                        15 років, як залишили свій клас.

                        15 років,  мов хвилина пролетіла.

                        І сьогодні ми вітаємо вас.

Ведуча.   Шановні випускники 1996 року. Давайте поринемо у спогади шкільного життя.

-          Чи часто вас викликали до директора в кабінет і за що?

-          Який випадок із шкільного життя вам найбільше запам`ятався?

-          Чи списували ви завдання і у кого?

Ведучий. Дякуємо вам за розповідь і для вас звучить пісня «А ТАМ ДЕ РІДНА ХАТА.»(всі під фонограму)

Ведуча.          Математику ви ще не забули

                        Адже 10 по 10 – це 100

                        Лиш десята частина минула

                        Лиш 10 років вже пройшло.

                        Як кружляли в останньому вальсі

                        Ваших мрій золотисті квітки

                        Наче пальці в шаленому танці

                        Наче сонячних барв пелюстки.

Ведучий. Шановні випускники 2001 року.  ПЕРШІ Випускники XXIст.

-          Кому з вас вдалось здійснити свої мрії?

-          Ким працюєте? Яку посаду займаєте?

-          Чи відігравали важливу роль знання та вміння, здобуті в школі для ваших перших самостійних кроків?

-          Чи пам`ятаєте ви, кого вели у перший клас?

ДЛЯ ВАС ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ « ДРУЗІ МОЇ»(всі під баян)

Ведуча. Ура перерва!

 

 

 

 

Ведучий. Розпочинаємо четвертий наш урок з випускниками 2006р.,2007р.,2008р,2009р.,2010р.

Ведуча. Зпрошуємо по одному хлопцю з кожного випуску.

Ведуча. Зараз ви одягнете намисто, повяжете хустку на голову, сядете на уявний трон і з люстерком в руках, дивлячись на себе, будете розхвалювати свою красу: «Ох, яка ж я гарна!»

Ведуча. Вам необхідно якнайдовше протриматися у образі Несміяни.

Ведучий.       П`ять літ із тих пір промайнуло

                        П`ять літ, п`ять весен і зим.

                        І ви знову сюди повернулись

                        Щоб зустрітись у залі оцім.

В. Не забуть вам,  напевно , ніколи

Вересневий в серпанку той час

Коли в перше прийшли ви до школи

Коли все було новим для вас.

 

Ведуча. Раді вітати вас, випускники 2006р. Пропонуємо вам відповісти на запитання:

-          Чи закохувались в своїх однокласників?

-          Який клас шкільних років ви пам`ятали? І чому?

-          Чи здійснилися ваші мрії?

-          …………………

 

Ведучий. В дарунок для вас звучить пісня. « ШКІЛЬНИЙ ВАЛЬС» (всі)

                      

Ведуча.           Чотири роки і скільки доріг

Вам за цей час прийшлось подолати.

Вічний пошук, шалений біг.

Часу обмаль, щоб сумувати.

В. згадайте як непомітно якось з букви «А»

Пішли ви в мандри по шляхах науки

І легко йти було , мов через луки,

І легко все, як двічі взять по два.

Ведучий. Випускники 2007р  згадаємо разом шкільні ваші роки

-Пригадайте цікаву історію з шкільного життя

-Чи списували ви на уроках?

-Як ви виходили з конфліктних ситуацій шкільного життя

- ………………….  .

Ведуча. Дякуємо за відверті відповіді. В дарунок для вас звучить пісня.» БІЛІ ЧЕРЕМХИ»(Роман п-в. дівчата)

 

Ведучий. Шановні випускники 2008р.

За лаштунками - ваші перші кроки

до самостійного життя, ваше прагнення

стати лідером, перші дружні посмішки і

незабутні пригоди. Тож давайте разом

розкриємо світ ваших юнацьких горизонтів...

                       

В.  тут у школі дитинство пройшло

Юність радісну в ній ви зустріли

Тут для кожного сонце зійшло

Тут ви вчились, росли, мужніли.

 

-Ви перші хто здавав ЗНО.      Поділіться своїми враженнями від цього.

- Чим запам`ятався вам 11клас?

Ведуча. В дарунок для вас звучить пісня.» А що знайдеш».(всі)

Ведучий.  Випускники 2009р.

 

В. У школі вас вчили читати й писати

І ручку тримати в руці  і перо.

Учили вас хором з баяном співати

І людям робити добро.

 

     Тепер, коли роки минають,

                 Коли назад не буде вороття,

                 Все стіни ці не забувають

                 У нас єдине з вами є життя

Ведуча. Пригадайте:

-          Чи списували ви завдання? В кого?

-          Чи товаришуєте ви зі своїми шкільними друзями?

Ведучий. В дарунок для вас звучить пісня. «ЛЕЛЕКИ»(Марійка)

          На даний час в рядах Збройних сил України перебувають випускники нашої школи

          Це Шевчук Роман, Сєргєєв Сергій, Грабарчук Роман

 

В.  Хай все буде успішно і надійно

Хай у всьому щастить неодмінно,

Все у цьому році владнається

І хай доля як пісня для них співається.

В  дарунок звучить пісня «ПРОВОДИ»

Ведуча.  Дорогі випускники 2010р.

 

Класна керівничка знову з вами

З нею ви підете, як у перше, в рідний клас

І парти вже чекають  на вашу розмову

І класна дошка сумує без вас.

 

Рік у рік минає, не спинити,

Пам'ять в серці гріє нас щодня.

Головне - не марно день прожити,

І тоді щасливо час мина.

Ведучий Дайте відповіді на такі запитання:

-          Пригадайте цікаві, смішні випадки з вашого шкільного життя.

-          яким був ваш улюблений урок?

-          Чи дружним був ваш клас?

Ведуча. В дарунок для вас звучить пісня.           «  ВЕСНОЮ ЯБЛУНІ ЗАЦВІТУТЬ (Інна)

 

Ведучий. Зустріч з дитинством, із шкільними роками – це приємні спогади, це для кожного із вас  довгождане свято.

Сьогодні свято спогадів і свято сподівань

Минулого й майбутнього

Прекрасна й світла мить.

Та в мить таку ми згадуєм щоразу

Людей, котрі не з нами тут,

Тих, хто навіки перейшли життя межу,

Та в пам`яті живі, і вічно будуть жити.

Ведуча. Доля вносить свої зміни в людське життя, сьогодні не змогли прийти на зустріч ваші однокласники та вчителі, які відійшли у  вічність.

 Хоч пройшло вже стільки літ

 Відлетівши від нас пам`ятаєм

 В небеса посилаєм привіт

 І хвилиною мовчання їх згадаєм

Прошу всіх сідати.

 

Вже далеко позаду весна,

Як вас школа в життя проводжала.

Та лишилась пісня привітна й сумна,

Скрипка, наче ридала, співала.

 

Вас чекали простори земні,

Вас манили незвідані далі

Вам бажали добра вчителі,

А в очах застигали печалі.

 

Так пішли на зорі ви у путь

Підкоряти життєві вершини.

А літа все ідуть і ідуть,

Переходять секунди в години.

 

Тепліше людині в дорогах важких,

В суворих краях від того,

Що десь на світі є рідний куток,

Є дорога його школа.

ПІСНЯ «ДОРОГА ДОДОМУ»(ВСІ)

 

Вечір цей тривожний і врочистий.

Сплинув час, як з гір стрімких вода.

Як приємно вам усім зустрітись

І згадати пройдені літа.

 

Ми тепло тут зустрілись з вами

І ще зустрінемось не раз

Хай буде наше свято в школі

Як добра пам’ятка для вас.

 

ПІСНЯ «Бажаєм щастя»Марійка)

 

Дай вам доле –

На плечі легкої ноші,

На життєвій стежині –

Друзів лише хороших.

Для серця – дзвінких пісень водограю,

А щастя великого й радості

Скрізь, завжди і без краю.

 

Так важко розлучатись з вами,

Але зустрінемось за рік ми знову

Не розірвавши дружбу і роками

Збудуємо ми долю нову...

 

Хай ваші мрії втіляться в життя,

Хай якось збереже в дорозі,

Не буде жодних бід і каяття,

Зустрінемось на нашому порозі.

 

Бажаємо вам злетів і добра,

Щоб муза вас не покидала,

Щоб посмішка привітна і легка

Із вами поряд мандрувала.

 

Це свято ви на все життя

Запам`ятати повинні

Хай доля буде до пуття,

І небо синім – синім!

 

Нехай здоров`я із залишком буде,

Нехай вам удача дарує тепло,

Хай поруч справжні, вірні друзі

Радіють з вами, і буде добро!

 

Нехай вас сонце промінням зігріє,

Нехай любов з вами буде завжди,

Нехай душа від натхнення радіє,

Щоб не було вам сумно у житті.

 

Живіть, радійте і міркуйте

Про майбуття, про вашу путь.

Людям досягнення даруйте,

Щасливим щоб завжди буть.

 

А ми говоримо: «Щасти!»

На всіх життєвих перегонах,

І вам у творчості рости

Й не зупинятись в перешкодах.

 

Ведуча:

Шановні випускники! Святкова

частина нашого вечора закінчилась,

але вас чекають відчинені двері ваших класів  і довгі розмови в колі своїх однокласників.

 

Ведуча. Сьогодні - ваш вечір,

ми бажаємо, щоб він лишив тільки найкращі

спогади. До побачення!

Пісня «За руки берімось»

 

Долі вам чудової

Сили -  Дніпрової

Праці – плідної

Злету – орлиного

Щастя і миру на довгі-довгі роки.